Юрій Андрухович

Фото Івонн Белер

Юрій Андрухович (13.03.1960) – поет, прозаїк, есеїст, перекладач.

Народився у  Станіславі (нині Івано-Франківськ). Закінчив редакторське відділення Українського поліграфічного інституту у Львові (1982) та Вищі літературні курси при Літературному інституті в Москві (1991). Працював газетярем, служив у війську, деякий час очолював відділ поезії івано-франківського часопису «Перевал» (1991 – 1995). 1996 р. захистив у Прикарпатському університеті дисертацію на тему «Богдан-Ігор Антонич і літературно-естетичні концепції модернізму».

Автор поетичних збірок «Небо і площі» (1985), «Середмістя» (1989), «Екзотичні птахи і рослини» (1991), «Екзотичні птахи і рослини з додатком «Індія» (1997, 2002) та «Пісні для мертвого півня» (2004).
 У центрі прозового доробку – романи «Рекреації» (1992), «Московіада» (1993), «Перверзія» (1996), «Дванадцять обручів» (2003), та «замість роману» «Таємниця» (2007).

Есеїстика Андруховича на сьогодні видана двома збірками – «Дезорієнтація на місцевості» (1999) та «Диявол ховається в сирі» (2006).
Найновіша книжка Андруховича, «Лексикон інтимних міст» (2011), має підзаголовок «Довільний посібник з геопоетики та космополітики».

Разом із польським письменником Анджеєм Стасюком Андрухович видав книжку «Moja Europa: Dwa eseje o Europie zwanej Środkową» (польське видання – 2000, українське – 2001, румунське – 2003, швейцарське, німецьке і угорське – 2004, іспанське – 2005, хорватське – 2007 р.).

 

Серед художніх перекладів – роман Т. Конвіцького «Малий Апокаліпсис», поезії Р.-М. Рільке, антологія американської поезії 1950 – 60-х рр. «День Смерті Пані День», найновіші українські версії «Гамлета» і «Ромео і Джульєтти» В. Шекспіра.

Андрухович багато співпрацює з музикантами, співавтор і виконавець альбомів «Andruxoїd» (разом із польським тріо Міколая Тшаски), «Пісні Мертвого Півня», «Кримінальні сонети», «Made In ЮА» (разом із гуртом «Мертвий півень»), а також «Самогон» і «Цинамон» (разом із гуртом «Карбідо»).

Твори Андруховича перекладено і видано окремими книжками у Польщі, Німеччині, Канаді, Угорщині, Фінляндії, Росії, Сербії, США, Італії, Словаччині, Швейцарії, Іспанії, Чехії, Білорусі, Хорватії, Болгарії, Румунії. Серед ряду літературних нагород – Премія ім. Гердера (Фонд Альфреда Тьопфера, Гамбурґ, Німеччина) за 2000 р., Спеціальна премія миру ім. Еріха-Марія Ремарка (Оснабрюк, Німеччина) за 2005 р., Ляйпцизька книжкова премія до європейського порозуміння (2006) та Літературна премія Центральної Європи «Анґелус» (Вроцлав, Польща, 2006).

Лондон, Токіо, Берлін. Герой літає над світом – і ми слідом за ним. Герой поступово затягує нас у своє декадентське світовідчуття. Ще трохи – і ми з ним погодимось. Але тут – о Господи! – з ним трапляється те, без чого жоден роман неможливий.

Такі романи, як цей, перевертають системи цінностей і рвуть на шматки свідомість. У відповідь залишається кричати «Йюююх!».

Найкраще з усього, що пощастило прочитати упродовж останніх двох років.

 

Юрій Андрухович